Макс Борн - життя та наукові праці

Фото: © The Nobel Foundation

Макс Борн - физик, лауреат Нобелевской премии по физике (1954)

Відомий німецький учений і фізик-теоретик Макс Борн народився у грудні 1882 року в польському місті Бреслау. Його батько - Густав Борн, професор анатомії міського університету. Мати - Маргарет Борн, талановита піаністка. Макс Борн був найстаршою дитиною в сім'ї.

Гімназія кайзера Вільгельма стала першим освітнім закладом, який закінчив цей талановитий фізик-теоретик. Згодом 1901 року він також закінчив навчання в Університеті свого батька, де й став захоплюватися математичними науками та фізикою. Ще за три роки Макс Борн став студентом Геттінгенського університету.

Зазначимо, що тут його викладачами були такі прославлені й відомі математики, як Давид Гільберт, Фелікс Клейн, а також Герман Мінковський. Перший учений, гідно оцінивши потенціал юного генія, запропонував тому стати його асистентом. На що Макс Борн із радістю погодився.

1907 року Максу Борну було присвоєно ступінь доктора за його роботу в галузі досліджень стійкості пружних тіл. Математичний підхід Мінковського й теорія відносності Ейнштейна допомогли фізику відкрити новий спосіб для обчислень маси електронів, простіший порівняно з тим, що був відомий до цього моменту. В цей же час Макс закінчує свою працю з вивчення теорій Ейнштейна, й залишається на посаді лектора в Геттінгенському університеті. Через вісім років йому пропонують місце асистента-професора теоретичної фізики в університеті Берліна.

Перша світова війна не змогла перешкодити дослідницькій роботі вченого. Він продовжує трудитися в галузі артилерії та звукометрії. В ті ж роки він особисто знайомиться з Ейнштейном.

Після того, як перша світова війна закінчується, Макс Борн разом із Фріцем Габером створює аналітичну техніку, яка відома сьогодні як цикл Борна-Габера. 1921 року вчений займає посаду директора Геттінгенського університетського Фізичного інституту.

1925 року відбулася подія, що перевернула світ фізики. Помічник ученого дійшов висновку, що основою будь-якого атомного явища є певний математичний принцип. Макс Борн формалізує відкриття свого асистента Вернера Гейзенберга й публікує роботу у статті "Про квантову механіку". Назва цієї статті дала назву всій науці.

1928 року, після поїздки на фізичну конференцію в Ленінград, учений відчуває, що його здоров'я погіршується з кожним днем. Він вирушає на відпочинок і лікування в санаторій, де проводить близько року. Але й у цей час він не перестає працювати. Саме в ці місяці він пише підручник з оптики. Ця наукова робота стосується найрізноманітніших загальних фізичних питань, і викликає інтерес наших сучасників навіть сьогодні, через багато десятиліть. 1932 року вчений займає посаду декана наукового факультету все того ж Геттінгенського університету.

Після того, як до влади в країні прийшов Гітлер, від наукового центру практично нічого не залишається. Вчений переїжджає до Великобританії, де він займається читанням лекцій у Кембриджському університеті. Потім була піврічна робота в Бангалорі, і професорська посада в університеті Единбурга. На останній посаді Макс Борн пробув до 1953 року, й пішов на пенсію, завершивши кар'єру, саме з цього навчального закладу. Через рік його заслуги відзначаються Нобелівською премією в галузі фізики, разом із Вальтером Боте.

Містечко Бад-Пірмонт, розташоване біля Геттінгена, стало тим місцем, де Макс Борн оселився разом зі своєю дружиною на пенсії. До речі, після двох років після отримання першої Нобелівської премії, він увійшов до списку шістнадцяти лауреатів цієї нагороди, які виступили проти подальшої розробки та використання ядерної зброї. Згодом під декларацією поставили свої підписи понад п'ятдесят нобелівських лауреатів.

У січні 1970 року великий фізик-теоретик помирає в Геттінгенському госпіталі. Попри те, що з часу його смерті минулого багато років, праці вченого викликають у науковому світі жвавий інтерес навіть сьогодні.