О рідне, могутнє, незраджене слово,
Зі мною ти в праці й в ві сні,
Зі мною ведеш чарівничу розмову,
Складаєш сердечні пісні.
О рідне, безсмертне, незраджене слово,
Ти кривду й неправду змело,
Хоч гнали тебе і кували в закови,
Даремно: живеш, як жило.
О рідне, і вільне, незраджене слово,
Завзято і весело грай,
Хай повзають змії, погрожують сови,
А ти не забудеш свій край.
Покривдженне, гнане, незраджене слово,
Над краєм своїм загрими,
Що рідна розмова, убогая мова
Найкраща мені між людьми!
Янка Купала (Переклав А.Малишко)
Зі мною ти в праці й в ві сні,
Зі мною ведеш чарівничу розмову,
Складаєш сердечні пісні.
О рідне, безсмертне, незраджене слово,
Ти кривду й неправду змело,
Хоч гнали тебе і кували в закови,
Даремно: живеш, як жило.
О рідне, і вільне, незраджене слово,
Завзято і весело грай,
Хай повзають змії, погрожують сови,
А ти не забудеш свій край.
Покривдженне, гнане, незраджене слово,
Над краєм своїм загрими,
Що рідна розмова, убогая мова
Найкраща мені між людьми!
Янка Купала (Переклав А.Малишко)
Комментарии